Робота з дитиною-потерпілою
Тут дві мети збігаються, і це рідкість. Те, що захищає дитину від повторної травматизації, одночасно робить її показання стійкішими в суді. Неправильно проведений допит шкодить і дитині, і справі — в одному й тому самому механізмі.
Після цього заняття ви зможете: спланувати отримання показань дитини так, щоб кількість контактів була мінімальною, а доказова цінність — максимальною; обґрунтувати клопотання про допит слідчим суддею за ст. 225 КПК; правильно поставити питання експерту-психологу і не поставити те, що знецінить висновок; розпізнати дії, які створюють ревіктимізацію.
Чому кількість допитів — це процесуальне питання
Кожен повторний допит дитини має дві ціни. Перша — травматична: дитина знову проживає подію, часто в присутності нових дорослих, часто пояснюючи те, чого не розуміє сама. Друга — доказова: показання, дані втретє й вп'яте, розходяться в деталях не тому, що дитина говорить неправду, а тому, що пам'ять так працює. Захист збирає ці розходження й будує на них позицію про недостовірність.
Отже, скорочення кількості допитів — не поступка гуманності на шкоду ефективності. Це спосіб зберегти доказ.
норма Лансаротська конвенція, ратифікована Україною 27 серпня 2012 року, у ст. 35 встановлює вимоги до опитування дитини — потерпілої або свідка, спрямовані саме на мінімізацію кількості опитувань і уникнення повторної травматизації.
Інструменти, які для цього існують
| Інструмент | Норма / основа | Що дає | Умови ефективності |
|---|---|---|---|
| Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи | ст. 226 КПК | Спеціальний порядок проведення допиту дитини на досудовому розслідуванні | Участь законного представника, педагога або психолога; обмеження тривалості |
| Допит слідчим суддею під час досудового розслідування | ст. 225 КПК | Показання отримуються один раз у судовій процедурі й можуть бути використані в суді без повторного виклику дитини | Своєчасне клопотання; участь сторін; належна фіксація |
| Модель «Барнахус» | стандарт | Міждисциплінарний центр: опитування, медичний огляд для цілей судової медицини і терапевтичні послуги в одному місці | Наявність центру; узгодження з іншими службами |
| Методика «Зелена кімната» | стандарт | Отримання достовірних показань в умовах мінімізації травматизації | Дотримання фаз опитування; «безпечне місце» плюс «безпечний дорослий» |
| Відеофіксація допиту | КПК, режим воєнного стану | Можливість дослідити показання в суді без повторного виклику | Фіксація доступними технічними засобами; для окремих режимів — обов'язкова умова допустимості |
| Психологічна або комплексна експертиза | ст. 242 КПК | Оцінка здатності дитини правильно сприймати обставини і давати показання | Коректно поставлені питання — див. нижче |
| Залучення психолога через центри правничої допомоги | відомче | Фаховий супровід дитини у провадженні | Реалізується в пілотному режимі; порядок звірити на місці |
«Безпечне місце» плюс «безпечний дорослий» дорівнює «дитина у безпеці». Це не метафора, а робоча умова: показання достовірні тоді, коли дитина не витрачає ресурс на тривогу від обстановки і від присутніх осіб. Друга умова — проведення опитування за рекомендованими фазами, а не у форматі послідовності запитань.
Модель «Барнахус» і практика Верховного Суду
стандарт Барнахус — міждисциплінарний і міжустановчий спеціалізований центр роботи з дітьми, які постраждали від насильства або стали його свідками. Співбесіда з дитиною проводиться в безпечний спосіб, здійснюється медичний огляд для цілей судової медицини, надаються необхідні терапевтичні послуги в межах розслідування і судового процесу. Структура діяльності побудована за принципом умовних «чотирьох кімнат» під одним дахом.
публікація В Україні відкрито 17-й центр за цією моделлю.
позиція ВС Верховний Суд у постанові від 24 березня 2026 року у справі №487/1282/22 залишив без задоволення касаційні скарги засудженого і захисника, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій про те, що показання малолітньої потерпілої, надані в судовому засіданні, узгоджуються з показаннями, які вона давала під час допиту слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК на базі сектору захисту та соціальної підтримки у процесі правосуддя дітей, що працює за моделлю «Барнахус».
позиція ВС В іншій справі Верховний Суд зазначив, що саме завдяки такому формату допиту суд переконався у чіткості й послідовності показань малолітньої потерпілої, яка розповіла про обставини вчиненого щодо неї та продемонструвала відповідні дії на ляльці; підстав сумніватися у правдивості показань не встановлено з огляду на висновок судово-психіатричної експертизи, згідно з яким дитина не схильна до підвищеного фантазування і здатна давати адекватні показання.
Формат допиту перестав бути «м'якою» темою і став аргументом обвинувачення в касації. Суди мотивують стійкість показань саме умовами їх отримання. Слідчий, який провів допит дитини в кабінеті, поспіхом, без психолога і без відеофіксації, віддає захисту готовий аргумент; слідчий, який використав ст. 225 КПК і спеціалізований центр, отримує показання, які витримують касаційний перегляд.
Експертиза: межа, яку не можна переходити
Це продовження теми заняття 6, але з іншим ризиком. Питання, яке ставлять найчастіше і яке ставити не можна: «чи є показання дитини достовірними».
Оцінка достовірності доказів є виключною компетенцією суду. Експерт-психолог не може і не повинен на нього відповідати; висновок у цій частині доказового значення не матиме, а сама постановка дає захисту привід оспорювати експертизу цілком.
- коректно Чи здатна особа з урахуванням віку та індивідуально-психологічних особливостей правильно сприймати обставини і давати про них показання.
- коректно Чи виявляє особа схильність до підвищеного фантазування або навіюваності.
- коректно Чи наявні індивідуально-психологічні особливості, які могли істотно вплинути на сприйняття подій.
- коректно Чи наявні ознаки психологічної травми і чим вони можуть бути зумовлені.
- неприпустимо Чи є показання правдивими або достовірними.
- неприпустимо Чи мали місце події, про які повідомляє дитина.
- неприпустимо Чи вчинив підозрюваний описані дії.
позиція ВС У наведеній вище справі суд спирався саме на коректне формулювання: висновок стосувався несхильності дитини до підвищеного фантазування і здатності давати адекватні показання. Правдивість оцінював суд, а не експерт, — і саме тому висновок спрацював.
позиція ВС Окремо варто зауважити, що Касаційний кримінальний суд посилався на висновок спеціаліста щодо проведення допиту неповнолітніх за методикою «Зелена кімната», відхиляючи твердження захисника про відсутність тяжких наслідків для потерпілої та її психоемоційного розвитку як таке, що є лише припущенням.
Кейс: формат допиту як підстава стійкості показань
Постанова ВС від 24 березня 2026 року, справа №487/1282/22
- досудове розслідування Малолітню потерпілу допитано слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК на базі сектору захисту та соціальної підтримки у процесі правосуддя дітей, який працює за моделлю «Барнахус».
- судовий розгляд Показання, надані потерпілою в судовому засіданні, узгоджувалися з показаннями, наданими слідчому судді.
- 24.03.2026 Верховний Суд залишив без задоволення касаційні скарги засудженого і захисника, погодившись із висновками судів попередніх інстанцій.
Чому кейс показовий. Він показує повний ланцюг: рішення слідчого на початку розслідування — звернутися по допит слідчим суддею і провести його в спеціалізованому центрі — через два роки стає аргументом, який утримує вирок у касації. Жодна пізніша дія цього рішення не замінює: якщо перший допит проведено абияк, у касації буде обговорюватися саме він. Це рідкісний випадок, коли процесуальна ретельність на старті прямо конвертується в стійкість вироку.
- Ще до першого контакту з дитиною складіть план: скільки разів і в якій формі вона взагалі буде опитана в цьому провадженні. Мета — один раз у процесуальній формі.
- З'ясуйте наявність центру за моделлю «Барнахус» або обладнаного приміщення у вашому регіоні заздалегідь, а не в день допиту.
- Заявляйте клопотання про допит слідчим суддею за ст. 225 КПК своєчасно — це основний інструмент, що звільняє дитину від повторного допиту в суді.
- Забезпечте відеофіксацію. У низці випадків це умова допустимості показань, а не факультативна можливість.
- Максимум інформації збирайте з інших джерел — цифрових доказів, показань дорослих, документів — щоб не використовувати дитину як основне джерело деталей, які можна встановити інакше.
- У постанові про призначення експертизи ставте питання про здатність сприймати й давати показання і про схильність до фантазування. Питання про достовірність — не ставте ніколи.
- Під час обшуку і слідчих дій у помешканні, де перебуває дитина, вирішуйте питання її безпеки й супроводу до початку дій, а не за результатом.